МАМИНІ СУКНІ

В дитинстві у мене не було загадкового горіща, де ховаються чудеса. 3-х кімнатна хрущовка, хоча і була тоді майже елітним житлом, але мала одну єдину невеличку комору. Не всяке чудо туди поміститься, але деякі секрети заховати можна. У дитинстві мені дуже подобались мамині сукні, які рядком висіли у тій коморі. Вона їх вже не носила. Чи то не модно стало, чи вже по розміру не підходили – хтозна. Це було моє найулюбленіше заняття: я їх міряла, булавками підганяла під себе та планувала на що їх можна перетворити. Оскільки з інструменту у мене були ножиці та голка, а з умінь – тільки бажання, то все закінчувалось дуже швидко. Крива та дуже вузька спідниця налазила ледве на голову, а з іншої частини сукні вже не можна було навіть жилетку зробити. Чотири години натхненої праці закінчувались за 30 хвилин до маминого приходу з роботи: всі частинки ще зовсім недавньої сукні були щільно завернуті у […]

Память сердца

Сегодня моему отцу было бы 80 лет… Время проходит, а боль утраты – нет. Столько всяких веселых историй он умел рассказать, всегда всех старался развеселить. Он мог рыбаку на крючок незаметно поцепить  его же башмак, а потом помогать  тащить «здоровенную» рыбу. Прав Гарсиа Маркес: «Не плачь, потому что это закончилось. Улыбнись, потому что это было».

Мемуары Евсеева Валентина «Война глазами 8-ми летнего мальчика»

Опубликованы мемуары Евсеева Валентина «Война глазами 8-ми летнего мальчика» в формате брошюры. Харьков 1941 — 1943 г.г., время оккупации, холода и голода. В памяти маленького мальчика сохранилось много картинок из той истории: смерть, страх, голод, поиск еды и дров для семьи, и вместе с этим  обычные детские забавы.

То, что у нас было…

Чьи-то слова, очень правильные, очень точные: «У нас с тобой можно все отнять. Можно отнять работу, доброе имя, то, что мы называем домом..